Роман Перадзе: "Отношением к тренировочному процессу мы стараемся соответствовать профессиональной команде"
Всеукраїнський фінал АФЛУ невпинно наближається. Тим, хто уважно слідкує за нашою рубрикою Аматорський вік-енд, добре відомо, що його першим учасником стала харківська команда «Viva-cup». Підопічні Романа Перадзе надзвичайно впевнено пройшли всю дистанцію і виграли вищу лігу Кубка ФК Універ з вражаючими показниками: 17 матчів, 14 перемог, 2 нічиї, різниця м’ячів 61-20. Зрозуміло, що «капівці» зібрали і більшу частину індивідуальних нагород: найкращим воротарем було визнано Олексія Чеканова, найкращий гол забив Владислав Моспан, а у списку найкращих гравців «капівцям» віддали одразу два перших місця відповідно Данилу Абакшину і Богдану Соріну.
Про свою команду і її плани на всеукраїнський фінал нам і розповів керманич «Viva-cup» Роман Перадзе.
- Романе, представте нам свою команду. Дехто каже, що вона правонаступниця «Моноліту», що грав свого часу, а інші вважають, що це зовсім новий колектив. Де правда?
- Можна сказати, що ця команда є продовженням «Моноліта». Просто ми трохи в класі опустилися, а так, в принципі, багато хлопців, що грали в «Моноліті», зараз у «Viva-cup». Змінився спонсор, тому і назва інша. Сама фірма Viva-cup займається виробництвом паперових стаканчиків. Спочатку ми почали із зовсім юних гравців – набирали 16-річних пацанів. Грали у 8-й лізі Кубку ФК Універ, потім у 5-й і поступово дійшли до вищої. Згодом об’єдналися з командою, яка на той момент називалася «АріАнна» і те, що з цього вийшло ви бачите зараз. Половина складу – гравці, які виступали за «Моноліт» і «АріАнну», а інша половина – молодь, яка дійшла з низів до найвищого рівня у місті.
- За який період ви пройшли цей шлях?
- Десь за 4 роки. Просто у нас проводиться по 2 турніри Кубок ФК Універ на рік, тож виходить, що на все пішло 8 турнірів.
- Минулий турнір ви пройшли без поразок і це вражаючий результат у такому сильному чемпіонаті як харківський.
- Насправді ми вже два турніри пройшли без поразок. Просто влітку ми виступаємо у Кубку Харкова. Це нібито інший турнір, але він проходить під егідою тих самих організаторів. Літом у Кубку ФК Універ перерва в три місяці і ми граємо на штучних майданчиках парку Горького. Заповнюємо паузу між чемпіонатами. У Кубку Харкова ми ми зіграли 13 матчів в яких здобули 12 перемог і 1 нічию. Потім одразу стартували на осінньому турнірі. Виходить, що у двох підряд турнірах у нас тільки 4 нічиї, а все інше – перемоги.
- Ви також вдало виступили у Кубку України, де дійшли до 1/8 фіналу і у серйозній боротьбі поступилися екстра-лігівському «ІнБев-НПУ». В чому полягає секрет успіху вашої команди?
- Ми тренуємося 3-4 рази на тиждень. Минулого року тренувалися чотири рази на тиждень, а цього року - тричі. Якщо не фінансово, то хоча б ставленням до тренувального процесу ми намагаємося відповідати професійній команді. Наше головне завдання – виховувати молодь і давати їм можливість проявляти себе, відкривати дорогу у життя. Уже багато наших молодих хлопців грає в Екстра-лізі – Олександр Педяш, Сергій Малишко, Станіслав Моспан і Ярослав Лебідь, який зараз виступає у російській суперлізі.
- Маєте на увазі, що вони вихованці «Моноліта»?
- Ні, цієї нашої структури. Навіть після того як залишили професійний футзал, ми все одно продовжували тренуватися. Спочатку ми були «Монолітом», потім змінили назву на «АріАнна», але все одно грали на першість міста. Ось навіть Малишко і Лебідь «засвітилися» у міських змаганнях, а Лебідь навіть став найкращим гравцем Кубка ФК Універ, і їх помітив «Локомотив» з яким вони й підписали контракт. Зараз один грає в Росії, а інший в «Титані», який є одним із лідерів екстра-ліги. Наше завдання – брати 16-річних хлопців і доводити їх до певного рівня, давати їм себе проявити. Така система працює близько 10 років.
- Зважаючи на те, що ви усіх обігруєте в міських змаганнях і вдало себе проявили у матчі з екстра-лігівським колективом у Кубку, чи не виникало у вас думок переходити на більш високий рівень?
- Ми б із задоволенням грали і на найвищому рівні. Загалом команда до цього готова, а також є бажання, проте у нас немає такої фінансової можливості. Мені і в Житомирі ставили це питання, але щоб грати в Екстра-лізі необхідні великі кошти, а можливості витрачати такі суми у нас немає. Тому ми вдовольняємося тим чим можемо на сьогоднішній день.
- Проте ще ж є перша і друга ліги.
- Друга ліга значно слабша за рівнем, ніж міський чемпіонат Харкова. Щодо першої ліги, то це приблизно один і той самий рівень. Навіть думаю, що в деяких моментах наша міська першість краще.
- Тобто ви не бачите сенсу у такому підвищенні?
- Абсолютно. Це просто зайве витрачання грошей.
- Ви вже довгий час виступаєте в Кубку ФК Універ. Порівняйте як змінився рівень турніру за цей час і у порівнянні з іншими змаганнями.
- Я вважаю, що кожен рік його рівень росте. З'являється все більше людей, які хочуть зрівнятися з нами за рівнем. Важко протистояти команді, яка постійно тренується, тож щороку суперники підсилюються. В нашій вищій лізі уже 9 команд і з них 7 уже постійно тренуються – 1-2 чи більше разів на тиждень. Загальний рівень турніру постійно росте. Щодо організації, то, чесно кажучи, вона мені подобається більше ніж в екстра-лізі чи першій лізі. Ми виступали в першій лізі чемпіонату України і організація міських змагань набагато вище.
В екстра-лізі Асоціація футзалу забагато перекладає на саму команду, а тут організатори беруть на себе все, що стосується організаційних моментів. От навіть минулого року у нас була така ситуація, що ми грали в Кубку України, і там за регламентом гравець, якщо отримує дві жовті картки в різних матчах, повинен пропускати наступну гру. Мені про це ніхто словом не обмовився - ані інспектори, ані арбітри, не було жодного листа. А на Кубку ФК Універ ніхто тобі не дасть внести у заявку гравця, який повинен пропустити гру. Ти прийдеш і тобі скажуть «той і той сьогодні грати не мають права». Це наче й дрібниця, але я вважаю, що таким повинні займатися організатори. Коли минулого року дзвонив в Асоціацію і питав чому мене не попередили, то відповіли, що це не їхня справа і я сам маю за цим слідкувати. Якби ми були професійною командою, то, можливо, я б і погодився, але ж ми аматори і вперше за останні 5 років брали участь у Кубку. Я вважаю, що треба більше часу приділяти таким командам, які чогось не знають і це для них щось нове. В цьому плані організація у нас на місці покраще.
А суддівство усюди однакове, хоча тут є відеоперегляди і ти можеш подати скаргу на арбітраж, на відміну від екстра-ліги. В Житомирі нам поставили пенальті і дали жовту картку гравцю, який був просто поруч з епізодом. Він взагалі в ньому не брав участі, а стояв поруч. Якщо й було порушення, то з боку воротаря. Арбітр замість воротаря дав жовту картку польовому гравцю для якого вона виявилася другою і відповідно він отримав червону. Були в Житомирі з сімома людьми, а приїхали в Харків і залишилося шість. А грати проти команди екстра-ліги, яка фізично готова, в урізаному складі для нас було дуже складно. Плюс у нас ще Тарас Рибак отримав травму. Воно наче й дрібниця, але для нас це була відчутна втрата. Якби це було у Кубку ФК Універ, я б написав лист на ім'я організаторів турніру, що арбітр помилився. Вони б відмінили цю жовту і дали б її воротарю. Коли я подзвонив в Асоціацію футзалу, мені сказали: «Можеш писати, але ніхто цього рішення не відмінить. Єдине, що можуть зробити – покарати арбітра.» А мені яка користь з того, що покарають арбітра? Цей гравець у мене все одно не буде грати у наступній грі. Я намагався розбиратися в арбітражі, але ніхто такі аматорські клуби не слухає і воно нікому не потрібно. Я не відчув такого ставлення ніби ми потрібні. Таке враженні ніби хочете грати – грайте на наших умовах. Мені здається, що не все правильно і багато речей можна було б зробити краще.
- Які ваші очікування від всеукраїнського фіналу АФЛУ?
- Поїдемо перемагати. Коли сказав хлопцям, що поїдемо на фінал, то вони дуже зраділи. Будемо налаштовуватися і готуватися. Правда ще не знаємо де він буде проходити. Якщо десь дуже далеко, то ми туди поїдемо тільки половиною команди. У мене в команді всі, хто старше 22 років, працюють. Вони не зможуть на довгий час залишити роботу. Бажання поїхати і проявити себе є. Нам не вдалося проявити себе у Кубку України і я сказав хлопцям, що з'явилася можливість стати чемпіоном України, хоч і серед аматорів, але це доволі престижно. Якщо ми в Кубку України грали проти професіоналів, то на цьому турнірі усі будуть грати на рівних грати у плані того, що матимуть однакову підготовка, що там теж, мабуть, хлопці грають за декілька команд, хтось теж працює. Отже, ми будемо в однакових умовах і все залежатиме від нас.
Комментарии пользователей сайта
(Нет комментариев)